Христина Соловій - Fortepiano

Часом буває щось тягне
Немов магнітом...
Туди навіть місяць ніколи не світить
І тільки ти знаєш ту п'яту сторону світу
Де ми з тобою були...
А потім розтанули
Жаль холодом, не кришталь за столом дзвенить, тремтить
Чуєш нутром, як печаль у мені мовчить
Трохи пекло, як ділили на двох усе тепло
Ніжно цілуй не зруйнуй моє доміно
І від твого форте було мені п'яно
Я гарячим воском для тебе стала
Та любов як пісня, завтра буде пізно
Холодно чи тепло ми з тобою різні
Від твоїх слів виростають на вікні крижані квіти
Як би мені та самій не зледеніти
Щось з тобою зимно мені вже все одно
Тільки не ламай не зруйнуй моє доміно