KALUSH, Хтось Із Заходу - Горе

Моє горе йде крізь мої пори
І так кігтями по серцю шкребе
Моє горе, вірю скоро до кінця догорить
Моє горе, я відпускаю тебе
Дух в грудях птахом білим бʼється,
Прагне неба там його поріг,
Сонце сіє промені як золото,
На скелі гострі на криштальний сніг,
Серце сповниться миру й тиші,
Поглядом вгору, прожену горе
Вгору, вгору, вгору,
Де величні гори.
Моє горе йде крізь мої пори
І так кігтями по серцю шкребе
Моє горе, вірю скоро до кінця догорить
Моє горе, я відпускаю тебе
Сьогодні навряд чи завтра ціниться,
Якби узнав ти, що у тебе завтра — останнє завтра,
І скінчиться рутинна мантра
Ти точно плани відставиш!
Так з ким цей день проведеш?
Полюбому всі думки людей
У цей день неважливі,
Ледь-ледь свою хочеться забути роль.
Всі обіди стихнуть, ніби не було,
Не так вже й сіро тут, світло красиве.
У кожного свої страхи,
Залежно від схильностей.
А для сім’ї як це взнати?
Навіть час не спинить любов.
Моє горе йде крізь мої порИ
І так кІгтями по серцю шкребе
Моє горе, вірю скоро до кінця догорить
Моє горе, я відпускаю тебе