Zlata Ognevich, Yatsuta - Відпусти Його

Четверта ранку, а очі карі твої ще не дрімали...
О-о...
Котились дощами-сльозами по щоках океани...

Останнє, що він написав мені/тобі:
«Пробач, я не можу...»
Ммм...
О боже, як боляче... Знаю, люба, та поруч я —
І я тобі допоможу.

Заперечення, гнів,
Торг, депресія і... прийняття.
А попереду, мила,
Твоє найкраще життя!

Відпусти його!
Він не твій і не був твоїм ніколи.
Відпусти його!
Обирай себе — подивись, цілий світ навколо!
Відпусти його!
Витри сльози, хоч болить іще ліворуч...

Все мине.
Любов прийде.
А я з тобою —
Завжди буду поруч.