Святослав Вакарчук - Лютий не минає

Відколи, відколи я тебе не бачу
Я не сміюся і не плачу
Я просто проживаю день і ніч
Відколи мені не вистачає світла
Я вчуся бути всім привітним
Але не помічаючи облич

Немов пливу до берега
В підводному човні

А лютий не минає, не минає, не минає
І берега немає, все немає і немає
І де би взяти приводів тримати «хвіст трубою»
Коли ми не з тобою, коли ми не з тобою

Відколи мене лякають феєрверки
Лягаю спати крок до смерті
І сорок років до твоїх обійм
Ти знаєш, ти знаєш я тебе чекаю
По міліметрах підпливаю
І посміхаюсь навіть через біль

І все пливу до берега
В підводному човні

А лютий не минає, не минає, не минає
І берега немає, все немає і немає
І де би взяти приводів тримати «хвіст трубою»
Коли ми не з тобою, коли ми не з тобою

А лютий не минає, не минає, не минає
І берега немає, все немає і немає
І де би взяти приводів тримати «хвіст трубою»
Коли ми не з тобою, коли ми не з тобою
А лютий, все минає і минає, і минає
І берега немає все немає, і немає
І ти єдиний привід мій тримати «хвіст трубою»
Відколи ми з тобою, відколи ми з тобою

Коли ми з тобою (На-па-па)
Відколи ми з тобою (На-ра-пап-най)
[Аутро]
Коли ми не з тобою