VERLOKA, NICHKA - Остання ніч

Остання ніч нашого літа
Пронесе нас крізь теплу печаль,
Остання річ, що нам потрібна -
Пробити наскрізь холодну ту сталь.

Остання ніч, а на душі всього три слова
І все говорить про кінець, а ми поставим кому.
Літо на дні, завтра буде, або ні,
А серце б’ється у мені, аж віддає у скроні.

Невже остання ніч!? Прошу скажи, що ні!
Якщо мій час це музика, я зупиню вініл.
Вже розвели мости, куди тепер іти,
А від багаття залишився тільки білий дим.

Остання ніч нашого літа
Пронесе нас крізь теплу печаль,
Остання річ, що нам потрібна -
Пробити наскрізь холодну ту сталь.

Остання ніч і наше літо вже давно на дні,
Пам?ятаєш, у трамваї пальцем на вікні...
Пам?ятаєш, рахувала зорі на спині,
Пам?ятаєш: "Не відпустиш!?",
Ти казав, що - "ні".

Пам?ятаю, як я боса бігла у пітьмі,
Пам?ятаю, розчиняла сльози у вині,
Пам?ятаю, як слова всі стали враз німі,
Пам?ятаєш: "Не відпустиш!?",
Ти казав, що - "ні".